Термін «глосит» означає гостре або хронічне запалення язика, яке може проявлятися у зміні кольору, болючості в легкій або важкій формі, що утруднює жування, мовлення або навіть дихання.
Особливим типом глоситу є форма, відома як «мігруючий глосит» або «географічний язик», при якій язик вкритий плямами. Плями темно-рожеві або червоні, більш-менш численні, розміри варіюються від кількох міліметрів до кількох сантиметрів, оточені білою або сірувато-жовтою піднятою облямівкою.
У деяких випадках мігруючий глосит може вражати не тільки язик, але й інші слизові оболонки ротової порожнини, наприклад: мигдалики, піднебіння, ясна, щоки.
Чи це небезпечно? Ця патологія є доброякісним станом, хоча, на жаль, хронічним та рецидивуючим. Тобто має тенденцію до лікування, але повторюється у проміжку часу, у тому ж місці чи інших частинах язика. Це стосується приблизно 1-3% населення, особливо дітей.
При мігруючому глоситі відбувається зникнення ниткоподібних сосочків на деяких ділянках язика, які здаються сплощеними, а на інших ділянках ниткоподібні сосочки мають тенденцію подовжуватися і виділятися.
Чому виникає «географічний язик»? Хоча мігруючий глосит був вперше описаний понад 150 років тому, його основна причина досі невідома. Однак із проведених досліджень можна зробити деякі корисні висновки: це, звичайно, запальне захворювання, але явної кореляції з бактеріальною, вірусною або грибковою інфекцією не виявлено, це не заразно і не переходить у рак.
Географічний язик, найімовірніше, має генетичну основу. У деяких дослідженнях дійсно спостерігалося збільшення лейкоцитарних антигенів DR5 та DRW6 у пацієнтів з мігруючим глоситом.
Як проявляється мігруючий глосит?
Як і при більшості захворювань, симптоми частково варіюються від одного пацієнта до іншого, але очевидно, що відмінною особливістю є типові ураження язика, які в певному сенсі нагадують ураження при псоріазі.
Мігруючий глосит часто протікає безсимптомно і лише в поодиноких випадках може супроводжуватися такими проблемами, як біль або печіння в язиці та/або в роті. Пацієнт може відчувати певний дискомфорт після прийому гострої, кислої, солоної їжі. Інші симптоми включають: оніміння язика, відчуття гіркоти або сухості у роті, втрата смаку.
Які бувають ускладнення?
У випадках серйознішого запалення можуть виникнути такі ускладнення, як труднощі з жуванням та/або ковтанням, з мовленням, утруднене дихання. Остання подія, обумовлена обструкцією дихальних шляхів внаслідок сильного набряку язика, зазвичай розвивається при глоситі, викликаному анафілактичним шоком, і потребує невідкладної медичної допомоги.
У діагностичних цілях може бути потрібний аналіз крові для виключення анемії, дефіциту мінеральних солей або вітамінів. Може бути доцільним тест на алергію з метою оцінки чутливості до харчових продуктів або інших речовин. У деяких випадках може знадобитися навіть біопсія слизової язика, яка здатна підтвердити запалення, характерне для мігруючого глоситу.
Що робити при мігруючому глоситі?
Для полегшення стану призначаються рідини для полоскання рота з антибіотиками, дезінфікуючі засоби, антигістамінні та/або знеболювальні засоби, кортикостероїди, антимікотики, імунодепресанти.
З метою профілактики зазвичай рекомендується приділяти особливу увагу гігієні ротової порожнини, ретельно чистити зуби, в кінці кожного прийому їжі ополіскувати ротову порожнину водою. Слід уникати продуктів, які можуть сприяти появі проблеми, наприклад, солінь, цитрусових, продуктів, приправлених перцем, а також гарячих чи холодних напоїв.